Гнійно-септична патологія.

    Коржік Н.П., к.м.н., лікар-хірург вищої категорії, Київ.

    За багато тисячоліть до н.е., у всі часи і у всіх народів - китайців, індусів, єгиптян, арабів і слов'ян існували та існують різноманітні методи очищення і зміцнення організму шляхом забезпечення достатньої кількості різних елементів в щоденному раціоні живлення.
    Нам необхідно осмислити принцип відновлення і зміцнення організму, метаболічної підтримки захисних функцій за допомогою благотворних системно-специфічних живильних формул і фітопрепаратів, які пропонує нам компанія NSP. Ця продукція необхідна всім тим, хто прагне до здоров'я, активного довголіття і краси.
    Враховуючи тривалий період роботи компанії NSP (аж з 1972 року), а головне накопичений всесвітній досвід застосування продукції (більш ніж в 75 країнах світу, включаючи США), продукція компанії може успішно використовуватись для профілактики захворювань і відновної терапії в наший країні.
    Висока якість, а також безпека продукції дозволяє рекомендувати її як дорослим, так і дітям. Крім того, враховуючи доступні ціни на цю продукцію, її можна пропонувати не тільки забезпеченим, але і середнім верствам населення.
    Використовуючи фітокомплекси і БАД фірми NSP, лікар може бути впевнений, що він не порушить головну заповідь медицини - "Primum non nocene" ("Перш за все не нашкодь").
    Профілактика і лікування хірургічної інфекції у зв'язку з її розповсюдженням складає одну з найважливіших проблем сучасної хірургії.
    Зниження імунної реактивності організму пов'язано з погіршенням екологічних обставин. Особливо згубна дія на імунітет надає іонізуюча радіація. Значну роль відіграєграє і погіршення соціальних умов життя, а також перебування деяких людей в стані хронічного стресу.
    Високий відсоток ускладнень, ріст травматизму, впровадження нових терапевтичних і хірургічних методик, зниження імунорезистентності організму, негативний вплив антибактеріальних препаратів спонукають до пошуків нових методів лікування.
    Гнійно-септичний процес за останні роки став не тільки хірургічною, але і загальнобіологічною проблемою, оскільки патологічні процеси, які складають його основу, базуються на складних молекулярних і клітинних механізмах.
    Винятковим досягненням з теоретичної і практичної точки зору, яке змінило всю концепцію сепсису - було відкриття ряду ендогенних медіаторів системної запальної реакції. Зараз загальноприйнятим фактом є те, що сепсис не можна вважати результатом прямої дії мікроорганізму на макроорганізм, а необхідно вважати його наслідком істотних порушень в імунній системі, які проходять в своєму розвитку від стану надмірної активації (фаза "гіперзапалення") до стану імунодефіциту (фаза "імунопаралічу").
    По сучасній концепції, септичний процес базується на системній запальній відповіді організму, який може виявлятися при різній етіології захворювання. Вона має розбіжності з попередніми поглядами, згідно яким основною причиною тяжкості стану і смертності була наявність бактерій в крові.
    Проте, зовсім не враховувати роль інфекційного початку у виникненні септичного процесу було б неправильно.

    Імунний статус хворих з гнійною інфекцією і його роль в характері клінічної течії.
    Імунітет - посилена специфічна реакція організму на сторонні антигени, а також захист від бактерійних або вірусних інфекцій.
    Всі чинники протиінфекційного імунітету можуть бути розділені на такі групи:
1. Шкіра і слизові оболонки - це перша лінія захисту від інфекції, яка завжди ушкоджується під час хірургічного втручання.
2. Система фагоцитарних клітин (нейтрофіли, моноцити, макрофаги та ін.) які також надають неспецифічну дію і є одним з найважливіших компонентів системного захисту організму від бактерій і грибків.
3. Гуморальний імунітет.
4. Клітинний імунітет, який разом з попереднім, є специфічним механізмом системного захисту організму, розвиток якого протікає впродовж декількох тижнів.

    Однією з основних причин збереження високого рівня частоти гнійно-септичних ускладнень і летальності виступає постійна зміна видів бактерійної флори і її біологічних властивостей під впливом антибактеріальної терапії, і, що в особливо актуально, нераціональних програм застосування антибіотиків. Costle і співавтори на прикладі одного госпіталю (1977 р.) довели, що в 64% випадків антибіотики використовували нераціонально, як по вибору, так і по дозуванню, яке сприяло швидкому розвитку резистентності бактерій до них, тобто стимулювалося утворення полірезистентних і високовірулентних штамів бактерій.
    Антибіотики здійснюють негативний вплив на організм хворого, який виявляється у вигляді сенсибілізації організму, розвитку дисбактеріозу, зниження імунорезистентності.
    У наш час провідну роль відіграє грамотрицательна флора (кишкова паличка, паличка синьо-зеленого гною, клебсиелла, протей). Одним з найпотужніших, пускових агентів сепсису є ліпополісахарид мембран грамотрицательних бактерій, який позначається як ендотоксин. Слід пам'ятати, що ендотоксин виділяється як в процесі життєдіяльності мікроорганізмів, так і внаслідок їх загибелі під дією антибіотиків, причому ступінь виділення ендотоксину неоднаковий при дії різних антибіотиків.
    Результати ряду лабораторних, експериментальних і клінічних досліджень підтверджують гіпотезу, по якій ендотоксин виділяється під дією антибіотиків грамотріцательними бактеріями.
    Під нашим клінічним спостереженням знаходилося 100 хворих у віці від 18 до 70 років (69 чоловіків і 31 жінка). Всім прооперованим хворим було проведено хірургічне лікування гнійнків, їх дренування, імунологічні, бактеріологічні і цитологіченлі дослідження.
    Встановлено, що вміст Ig G у 43 % хворих було значно нижче за норму, вміст Ig М і Ig А перевищувало норму відповідно у 41 % і 71 % хворих. Вміст циркулюючих імунних комплексів в 2,45-2,6 рази перевищувало норму, що клінічно виявлялося у вигляді інтоксикації.
    Показники клітинного імунітету також змінювалися: рівні Т- і В-лімфоцитів, а також популяція Т-супресорів була нижча за норму відповідно у 64, 48 і 84 % хворих.
    Найбільш інформативними виявилися функціональні імунологічні показники: у 96 % хворих тест на пірогенал був понижений, у 84% хворих - понижена фагоцитарна активність нейтрофілів.
    Вивчення чутливості до антибіотиків основних чинників хірургічної інфекції (золотистий стафілокок, синегнойна паличка, протей і кишкова паличка) показало, що до дії традиційних антибіотиків вищезгадані мікроорганізми практично нечутливі або слабо чутливі.
    Переважаючим збудником гнійно-септичних захворювань і пов'язаних з ними ускладнень в сучасних умовах є золотистий стафілокок, який зустрічається як монокультура в 61 % досліджень, а у 27% хворих він поєднується з грамотрицательними мікроорганізмами (протєєм, синегнойною паличкою).
    Як відомо, інфіковані рани є частим ускладненням і ризик їх виникнення залежить від декількох параметрів: виду операції, віку пацієнта, стану жилення, супутніх захворювань, тривалості операції і перебування хворого в стаціонарі, використання протезів і дренажів, кваліфікації хірурга.
    Антибактеріальна активність може видозмінюватися після внутріклітинної локалізації бактерії внаслідок фагоцитозу. Перш ніж антибіотик зможе діяти на розміщену всередині клітини бактерію, він повинен бути захоплений фагоцитом і при цьому зберегти свою активність.
    Бактерії різними шляхами можуть виживати у внутріклітинному середовищі. Деякі локалізуються всередині фагосоми (Staphylcoccusaureus, Escherihia Coli), інші виробляють механізми виходу з фагосоми і подальшого внутріклітинного розмноження (Listeria monocytogenes, Legionella рпєїтота).
    Враховуючи, що більшість клінік в Україні в схему лікування гнійних ран тривалий час і широко використовували традиційні антибактеріальні препарати групи пеніцилінів (бензилпеніцилін, ампіцилін, карбеніцилін, метіцилін), макролідів (еритроміцин), аміноглікозид (стрептоміцин, канаміцин, гентаміцин, неоміцин), тетрацикліну (тетрациклін, доксициклін), інші антибіотики (левоміцетин, поліміксин, ріфампіцин, лінкоміцин, рістоміцин, фузидін),  ми хоч би раз в житті застосовували ці препарати під час лікування, а негативний вплив токсичних з'єднань практично торкнувся всього населення.
    Сучасні антибактеріальні препарати, які застосовуються з метою монотерапії, такі як цефтріаксон, тіенам, мефоксин, не позбавлені такого недоліку, як токсичний вплив на корисні сапрофітні бактерії.

У сучасних умовах спостерігається тенденція до росту кількості гнійно-септичних ускладнень і явищ так званого "госпіталізму", що обумовлене широким, іноді нераціональним застосуванням антибіотиків, впровадженням в практику нових хірургічних маніпуляцій, розширенням свідчень до оперативного втручання як в ранньому, так і в немолодому віці. Ці факти, безумовно, є показниками прогресу медичної науки, і відмовитися від них ми не можемо, проте, можемо скоректувати захисний режим, який включає раціональне харчування, спосіб життя, умови роботи і відпочинку.
    На відміну від традиційної схеми лікування гнійно-септичного процесу, в яку також входить оперативне втручання, призначення антибактеріальних препаратів широкого спектру дії, застосування місцевих антисептиків, хотілося б запропонувати нові схеми, скомпоновані з фітопрепаратів фірми NSP.
    Після проведення оперативного втручання, яке було і залишається ключовим в лікуванні гнійно-септичного процесу, подальше призначення фітопрепаратів базується на таких принципах:
1. Дезінтоксикаційний ефект (видалення метаболітів-продуктів розпаду).
2. Підвищення природної імунорезистеності організму.
3. Проведення санації інфекції, як гострої, так і хронічної.
4. Корекція витаміно-мінерального балансу організму.
5. Відновлення нормального біоценозу кишечника.

    З урахуванням вищезазначених принципів я пропоную такі схеми:

Схема №1

Читайте також:


• Отримання знижки 30-40% на всю продукцію компанії NSP.
• Стати партнером компанії.
• Ми виконуємо доставку продукції додому.
• Пройти комп'ютерну діагностику організму.

Пошук на сторінці

Відправлення SMS з комп'ютера! Завантажте програму SMS!

Для зміни розміру шрифту - застосовуйте комбінацію Ctrl+ролик.